в означеннях
Тлумачення, значення слова «загощувати»:

ЗАГОЩУВАТИ, ую, уєш і ЗАГОЩАТИ, аю, аєш, недок., ЗАГОСТИТИ, ощу, остиш, док., діал.

1. неперех., куди, до кого. Приходити в гості або з іншою метою; навідуватися. Хіба де раз або два в рік загощували в хату пасічника Семіона деякі ґазди (Іван Франко, VIII, 1952, 217); Сини Юри ховалися з іншими хлопцями по лісах і тільки час од часу ночами загощували до старого за харчами (Мирослав Ірчан, II, 1958, 188); — Дайте лиш адресу, де мешкаєте, я загощу до вас (Українські народні казки, 1951, 344); [Бабуся (до Ведмедя):] Чи не могла б я вас просити Колись до мене загостити (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 481);  * Образно. У палати королівські загостили жаль і туга, — се були найвищі гості (Леся Українка, I, 1951, 437).

2. перех. Задобрювати, часто пригощаючи або запрошуючи в гості. — Аж сам дивуюсь тепер: як міг до такої ганьби — до приписок дожитись? До того дійшов був, що всякий непотріб напував, загощав, щоб тільки слави добути. А що та слава?.. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 337).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 90.

Коментарі (0)