в означеннях
Тлумачення, значення слова «загримати»:

ЗАГРИМАТИ, аю, аєш, док.

1. неперех., чим, у що і об що. Почати гримати, сильно стукати; загрюкати. Зірвалася [Варвара] на рівні ноги, поскочила до дверей, загримала кулаками в двері (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131); Загримало о стіни те каміння (Іван Франко, XIII, 1954, 132); Созоненко загримав залізом, відчинив хвіртку (Михайло Стельмах, II, 1962, 93).

2. неперех. Почати голосно й сердито, роздратовано докоряти комусь, лаяти кого-небудь. — Добрі смішки, коли повипивав горілку з усіх бутлів! — загримала матушка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 129); — Ану, вийдіть з хати! — загримав він на привітання молодих командирів (Олександр Довженко, I, 1958, 144).

3. перех., розм. Постійним гриманням, окриками, сваркою притупити чий-небудь розум, почуття. — Сину мій! — Ще в сповиточку загримають тебе, змалечку застукають, — не розів'єшся, дорогий мій квіте (Марко Вовчок, I, 1955, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 93.

Коментарі (0)