в означеннях
Тлумачення, значення слова «загупати»:

ЗАГУПАТИ, аю, аєш, док.

1. Почати гупати, утворюючи, видаючи глухий стук, шум при ударах, поштовхах і т. ін. Загупали ціпи по Одраді з ранку до пізньої ночі (Панас Мирний, IV, 1955, 248); Загупав бубон, запхикала скрипка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241); Знову віддалік загупали гармати (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 126);
//  Затупотіти. На сходах загупало три пари важких ніг. Невідомого злочинця вводили до кімнати (Микола Трублаїні, I, 1955, 129); Хтось загупав важкими, обліпленими багнюкою чобітьми і зник за скиртою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 201);
//  безос. У сінях загупало, брязнула клямка, зайшов Федір (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 345);
//  об що, у що. Почати з шумом ударяти, бити по чому-небудь. Загупали молоти об гаряче залізо (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 64); Загупали [солдати] кулаками та прикладами в стінку вагона (Андрій Головко, II, 1957, 532); В голові загупало, безос. — про відчуття шуму, гупання в голові. У вухах у мене задзвеніло, в голові зашуміло, загупало (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 55).

2. Почати важко, з шумом падати. Перістий натовп селян, звиклих до праці, покірно й разом нахилився, і важко загупала мокра з великих лопат земля (Григорій Епік, Тв., 1958, 441);
//  Піти, побігти, важко ступаючи. Парубок східцями загупав униз і тут побачив Христину (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 99.

Коментарі (0)