в означеннях
Тлумачення, значення слова «заячий»:

ЗА́ЯЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до заєць. І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 269); На снігу виднілися заячі петлі (Олесь Донченко, V, 1957, 475);
//  Власт. зайцю. Іде бідолаха [Заєць] до медвежої гаври. Та не думайте, що йде заячим кроком-скоком, що біжить вітрові наздогін! (Іван Франко, IV, 1950, 72);
//  Зробл. із хутра зайця. На його голові низько сиділа заяча вухата шапка (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 306).
Заяча губа — природжена вада людини, що виявляється у роздвоєнні верхньої губи; Заяча капуста (Sedum Telephium, L.) — багаторічна трав'яниста рослина з родини товстянкових з м'ясистим листям і великими м'ясистими бульбами на кореневищі; Заяча конюшина див. конюшина; Заяча крівця (Hypericum perforatum, L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини тирличевих, що використовується в медицині при лікуванні ряду внутрішніх хвороб і для загоювання ран. Наузліссі .. стелилася рясно-пухнаста заяча крівця (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 283); Заячий холодок (Asparagus officinalis, L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних. Катя зірвала при дорозі кілька крислатих кущиків заячого холодку (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 81).
Із заячий хвіст; На заячий скік — дуже мало. — Ну, я молодої [жінки] вже й не виню — пожила вона там зо мною із заячий хвіст! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 147); Жили, мабуть, найубожче... Бо батько землі тої мали на заячий скік (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 6).

2. перен. Боязкий, полохливий. [Д. Жуан:] Ну, що ж, іди і сповісти його. [Сганарель:] Чого ж мені іти? Простіше ж вам. [Д. Жуан:] То дбав про етику, а тепера простоти захотів? Ей, Сганарелю, набрався ти тут заячого духу! (Леся Українка, III, 1952, 40).
 Заяча душа — про несміливу, боягузливу людину. Нічого, крім презирства, в неї [Ольги] до цих паненят нема, всі вони заячі душі (Яків Качура, II, 1958, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 423.

Коментарі (1)