в означеннях
Тлумачення, значення слова «заявляти»:

ЗАЯВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАЯВИТИ, явлю, явиш, док.

1. перех. і неперех. Повідомляти про що-небудь, звертатися до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок. На XXI з'їзді КПРС партія заявила про те, що соціалізм в СРСР перемів повністю і остаточно і що радянське суспільство вступило в період розгорнутого будівництва комунізму (Комуніст України, 12, 1963, 69); Він пішов сам до старости, щоб заявити йому про своє бажання продовжити в Григорівці, обірвані війною, досліди над створенням нового сорту пшениці (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 6);
//  Повідомляти про кого-, що-небудь в адміністративні органи. Приходжу, а він [господар] каже, що думав, що я десь пропав, мою хату оддав другому, а речі хотів нести в поліцію і заявляти про мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 320); — Завтра піду й заявлю міліції про Арапнікова. На цю пропозицію Федора Прохоровича пристали всі, навіть Микола Васильович (Микола Трублаїні, I, 1955, 88).
 Заявляти (заявити) претензії — скаржитися на що-небудь; ставити які-небудь вимоги стосовно когось. Микось уже помирився з своїм учителем і сьогодні вже не заявляв мені претензій (Леся Українка, V, 1956, 188); Заявляти (заявити) права на що — вимагати визнання своїх прав на що-небудь. На літературу й мистецтво заявили свої права люди з новими критеріями справедливого і прекрасного, з новим життєвим досвідом, так би мовити, з новим динамічним стереотипом (Шамота, Талант і народ, 1958, 22).

2. перех., заст. Виявляти, показувати що-небудь. Коли Ґава сказав, що мусить іти, то вона [Староміська] заявила йому вдячність цілої родини тим способом, що дала йому на дорогу шість варених яєць (Іван Франко, III, 1950, 64); — Ну так, я се знаю. Однак... — і усміхнувшись сумно, вона урвала. Мабуть, не хотіла заявити своїх думок, котрі були часом і моїми думками (Ольга Кобилянська, I, 1956, 325).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 421.

Коментарі (0)