ЗАЇКА́ННЯ, я, сер. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення. Найчастіше причиною заїкання є психічна травма. Так, кількість заїк різко збільшилася під час війни (Наука і життя, 8, 1965, 24).