в означеннях
Тлумачення, значення слова «заїзд»:

ЗАЇЗД 1, у, чол.

1. Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, з двором для підвід, коней і т. ін. В заїзді все спало. Скрізь було тихо і мертво (Нечуй-Левицький, II, 1956, 202); Нарешті у заїзді знайшлася кімнатка з канапкою (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 332);  * У порівняннях. На дворі [Артемовому] товклися чужі люди, як у заїзді (Антоненко-Давидович, Крила.., 1959, 54).

2. Дорога, якою можна заїхати, в'їхати до чого-небудь, кудись. Заїзду до неї [школи] не було ніякого, тілько стежка (Іван Франко, IV, 1950, 282).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 131.

Коментарі (0)

ЗАЇЗД 2, у, чол.

1. Дія за значенням заїжджати1, заїздити 1. Перед заїздом [на поле] картоплесаджалку зупиняють на краю ділянки з лівого боку від мірного дроту (Картопля, 1957, 121);
//  Одночасний приїзд групи людей куди-небудь (звичайно до санаторію, будинку відпочинку і т. ін.). Санаторій «Талас» справді не був розрахований на ту кількість хворих, яку довелося прийняти в перший заїзд (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 20).

2. спорт. Один з турів у змаганнях, їзда на певну віддаль у гонках, скачках. Особливо багато болільників прийшло подивитися фінальні заїзди чоловіків на академічних суднах (Вечірній Київ, 7.VIII 1957, 3).

3. перев. мн., іст. Несподівані наїзди, наскоки на кого-, що-небудь. Було б тобі меншого брата на заїзди висилати (Словник Грінченка); [Кийок:] Ех! Нудно жить без потіхи, без заїздів! прямо хоч у монастир або знов на Запорожжя мандруй! (Карпенко-Карий, II, 1960, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 132.

Коментарі (0)