в означеннях
Тлумачення, значення слова «зайво»:

ЗА́ЙВО, присл.

1. рідко. Те саме, що марно. Справа вимагала буквально з годинником у руці мотатися від одного трактора до іншого, щоб не простоювали [трактори] зайво, не порушували ущільненого графіка (Юрій Яновський, II, 1954, 136).

2. у знач. присудк. сл. Даремно, непотрібно. [Єпископ:] Чи говорив твій чоловік тобі, для чого він нас кликав до господи? [Прісцілла:] Про се було б і говорити зайво, він остеріг, що збори в катакомбах вже небезпечні й наказав потому, щоб я вас кликала в господу нашу (Леся Українка, II, 1951, 446).
 Не зайво — слід, варто. На ранок же кожна [дівчина] — сказати не зайво — Коситиме сіно (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 133.

Коментарі (0)