в означеннях
Тлумачення, значення слова «закапелок»:

ЗАКАПЕ́ЛОК, лка, чол.

1. Куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь. Той їх і у хату уведе, і у комору, і на горище, і де є який закапелок — усюди, усім, усе покаже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399); Вона була певна, що її татко ще живий. Він, певно, обрятувавсь у якийсь закапелок, — такий, що й вода туди не досягне (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 161); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14); Вони перешіптувалися в кутку в класі, в найзатишнішому закапелку між піччю і старою шафою (Олесь Донченко, IV, 1957, 75).

2. Невелике, тісне приміщення, маленька прибудова до чого-небудь. На якихсь чверть години замикався [Каргах] в своєму закапелку, щоб нашвидкуруч щось підрахувати (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 101); На фільварку з дозволу пана-дідича Сава до житла пристосував закапелок, біля свинарника (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 138.

Коментарі (1)