в означеннях
Тлумачення, значення слова «закарбовувати»:

ЗАКАРБОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Карбуючи, роблячи засічки, позначати, відмічати що-небудь. — Оцю сосну ми й закарбуємо собі (Юрій Яновський, II, 1958, 126);
//  Фіксувати, зображувати на чому-небудь або в чомусь. Відвідувачі виставки побачать картини і скульптури, в яких пензель і різець закарбували риси героїв нашого часу (Радянська Україна, 17.IX 1961, 1).

2. перен. Закріплювати в думці, надовго запам'ятовувати. Хвилини дві чи й три стояла [Таня] перед дзеркалом, закарбовуючи в пам'яті кожну рисочку свого обличчя в цю рішучу, незабутню мить (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 114); [Варвара:] І закарбуй собі в пам'яті: можна повернути втрачене здоров'я, можна навіть повернути молодість; двох речей тільки жодна сила людині повернути не може: життя і честі (Ярослав Галан, I, 1960, 499).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 139.

Коментарі (0)