в означеннях
Тлумачення, значення слова «заходжуватися»:

ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ЗАХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗАХОДИ́ТИСЯ, оджуся, одишся, док.

1. з інфін. і без додатка. Починати що-небудь робити. — Добривечір, Насте! — каже він. — На тобі гуску та заходжуйся варити вечерю, бо вже буде тиждень, як я обідав (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Писав Василь дуже рідко, але коли вже заходжувався писати, то на це йшов добрий зошит (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 227); У хаті півень був, здоровий та горлатий, Челядкам він спокою не давав, Раніш усіх заходиться співати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 153); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125); Зараз заходилися Товчикамінь і Сучимотузок та й зробили, що їм Іванко звелів (Українські народні казки, 1951, 107);
//  тільки док., рідко. Вирішити що-небудь зробити. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани (Тарас Шевченко, II, 1953, 243);
//  коло (біля) чого, рідко з чим, до чого. Приступати до якоїсь роботи, братися за виконання чого-небудь, починати порядкувати, поратися біля чогось. Різьбярі й малярі заходжуються ретельно коло покрас і статуй (Леся Українка, II, 1951, 242); В хаті був наведений уже порядок. Одарка заходжувалась біля плити (Петро Панч, Синів.., 1959, 63); Левантине знову заходилася біля вікна. Обережно, помалу натискаючи, вона вихитала вікно з луток (Борис Грінченко, II, 1963, 291); Тим часом Гапка заходилась з вечерею, брязчала [бряжчала] мисками, стукала (Марко Вовчок, VI, 1956, 238);  * Образно. Природа неначе аж оце тепер розправила груди після весняних турбот і зітхнула, заходжуючись до літнього квітування (Іван Ле, Право.., 1957, 98);
//  коло (біля) кого, діал., рідко з ким. Доглядати когось, піклуючись, ходити за кимось, клопотатися біля кого-небудь. Ляже [жінка] на піч і почне не знать що провадити, буцімто ув огні. Він, сердешний, тут із знахарками, із ворожками коло неї заходиться (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102); — Та ви роздягніться, спочиньте з дороги, — заходився біля приїжджого Іван (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 272); Він один заходився з Пилипюком, годував і поів його (Іван Франко, IV, 1950, 431);
//  із спол. щоб, щоби. Докладати всіх зусиль до здійснення, досягнення чого-небудь. [Дівчата (співають):] А дяк заходився патлатий, Щоб свічку до церкви забрать (Іван Кочерга, I, 1956, 422).

2. коло (біля) кого. Починати вживати заходів щодо впливу на кого-небудь. Чого вже він не робив, як біля їх не заходжувавсь, щоб вони хоч полаялись! — нічого не вдіяв. Досадно чорту (Олекса Стороженко, I, 1957, 21); Василь порадився з молодим Кравченком, членом партії, який був теж у складі групи, і заходився коло Ніколаєва (Юрій Яновський, II, 1954, 103).

3. тільки 3 ос., недок., розм. Починатися, виникати. Погане діло, думаю, заходиться оце в нашій хаті! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 281).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 386.

Коментарі (0)