ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ЗАХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗАХОДИ́ТИСЯ, оджуся, одишся, док.
1. з інфін. і без додатка. Починати
що-небудь робити. — Добривечір, Насте! — каже він.
— На тобі гуску та заходжуйся варити вечерю, бо
вже буде тиждень, як я обідав (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268);
Писав Василь дуже рідко, але коли вже заходжувався
писати, то на це йшов добрий зошит (Семен Журахович, Звич.
турботи, 1960, 227); У хаті півень був, здоровий та
горлатий, Челядкам він спокою не давав, Раніш усіх
заходиться співати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 153); Жваво, з
юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 125); Зараз заходилися Товчикамінь і Сучимотузок
та й зробили, що їм Іванко звелів (Українські народні казки,
1951, 107);
// тільки док., рідко. Вирішити що-небудь
зробити. Ми заходились розкувать Своїм невольникам
кайдани (Тарас Шевченко, II, 1953, 243);
// коло (біля) чого,
рідко з чим, до чого. Приступати до якоїсь роботи,
братися за виконання чого-небудь, починати
порядкувати, поратися біля чогось. Різьбярі й малярі
заходжуються ретельно коло покрас і статуй (Леся Українка, II,
1951, 242); В хаті був наведений уже порядок. Одарка
заходжувалась біля плити (Петро Панч, Синів.., 1959, 63);
Левантине знову заходилася біля вікна. Обережно,
помалу натискаючи, вона вихитала вікно з луток (Борис Грінченко,
II, 1963, 291); Тим часом Гапка заходилась з вечерею,
брязчала [бряжчала] мисками, стукала (Марко Вовчок, VI,
1956, 238); * Образно. Природа неначе аж оце тепер
розправила груди після весняних турбот і зітхнула,
заходжуючись до літнього квітування (Іван Ле, Право..,
1957, 98);
// коло (біля) кого, діал., рідко з ким.
Доглядати когось, піклуючись, ходити за кимось,
клопотатися біля кого-небудь. Ляже [жінка] на піч і почне
не знать що провадити, буцімто ув огні. Він,
сердешний, тут із знахарками, із ворожками коло неї
заходиться (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102); — Та ви роздягніться,
спочиньте з дороги, — заходився біля приїжджого Іван
(Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 272); Він один заходився з
Пилипюком, годував і поів його (Іван Франко, IV, 1950, 431);
// із
спол. щоб, щоби. Докладати всіх зусиль до
здійснення, досягнення чого-небудь. [Дівчата (співають):]
А дяк заходився патлатий, Щоб свічку до
церкви забрать (Іван Кочерга, I, 1956, 422).
2. коло (біля) кого. Починати вживати заходів щодо впливу на кого-небудь. Чого вже він не робив, як біля їх не заходжувавсь, щоб вони хоч полаялись! — нічого не вдіяв. Досадно чорту (Олекса Стороженко, I, 1957, 21); Василь порадився з молодим Кравченком, членом партії, який був теж у складі групи, і заходився коло Ніколаєва (Юрій Яновський, II, 1954, 103).
3. тільки 3 ос., недок., розм. Починатися, виникати. Погане діло, думаю, заходиться оце в нашій хаті! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 281).