в означеннях
Тлумачення, значення слова «захотіти»:

ЗАХОТІТИ, очу, очеш, док., з інфін., чого і без додатка.

1. Виявити бажання відчути потребу в чомусь. Раз ласуни, як водиться у них, Поснідать добре захотіли (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 149); Щаслива мати дивилася на своїх здорованів і похитувала головою: — Діточки галушок захотіли... Маленькі мої (Михайло Стельмах, I, 1962, 96); Як ласки захочеш дітям, — звертайсь до її [Партії] колиски, А хочеш любові людям, — то в серце її заглянь (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 6); — Мусію Степановичу, — перебив його Кузнецов, — та вам же ніхто цього не нав'язує. Будете хазяйнувати, як самі захочете, як вирішите на місці (Андрій Головко, II, 1957, 501);
//  Виявити прагнення до чого-небудь. Хто щастя захоче дізнати — До мене в мій замок ходім! (Леся Українка, IV, 1954, 122); Коли народ чого-небудь захоче та дружно візьметься, то вже так і буде (Олесь Гончар, III, 1959, 325).
Скільки душа захоче див. душа; Чого душа захоче див. душа.

2. Вирішити, надумати що-небудь зробити. Еней же, сим не вдовольнившись, Іще гуляти захотів (Іван Котляревський, I, 1952, 101); Втік переляканий цар. Серед нив опинившись безлюдних, Вимовить щось захотів, та лиш вовчим виттям прохопився (Микола Зеров, Вибр., 1966, 306).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 393.

Коментарі (0)