в означеннях
Тлумачення, значення слова «захват»:

ЗА́ХВАТ, у, чол.

1. Велике внутрішнє піднесення, збудження; порив; запал. Очі в Бекіра засяли од захвату (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 155); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (Олесь Гончар, III, 1959, 425);
//  Захоплення ким-, чим-небудь. Бенфей не знаходить досить сильних слів подиву і захвату, щоб вихвалити ту граматику (Іван Франко, XVI, 1955, 336); Аероплан у небі лине гордий, — Хіба він, справді, захвату не варт? (Максим Рильський, II, 1960, 82);
//  Підвищений інтерес, палкий потяг, пристрасть до чого-небудь. Сповнена творчого захвату, Ніна повернулась у затишну кімнату й сіла за стіл (Олесь Донченко, V, 1957, 330);
//  Широкий розмах чого-небудь. Наші мрії набирають дедалі такого захвату, що ми на мить перериваєм їх вигуками. «А що, коли б це справді так!» (Степан Васильченко, II, 1959, 313); Бурлацькі співи й хвилі Каспію почулися Саїдові живими й такими радісно-манливими. Скільки захвату й простору думкам! (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94).
 В (у) захваті — в стані сильного збудження, завзяття і т. ін. Там, де була колись трясовина, Міста й заводи в захваті незмірнім Народ будує (Максим Рильський, III, 1961, 116); З захватом — захоплено, гаряче, пристрасно, з натхненням. — Прочитав? .. — крикнула Настуся з таким захватом, що в неї темні очі зайнялися електричним блиском (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 232).

2. чого. Найвище напруження, піднесення, найбільший вияв чого-небудь. Очі їхні сяяли захватом зустрічі, вони не почували ні холоду, ні голоду (Юрій Яновський, II, 1954, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 376.

Коментарі (1)

ЗАХВА́Т 1, чол.

1. род. у. Дія за значенням захватити, захвачувати. Найпростішою спорудою для захвату підземної води з глибини до 25—30 м є шахтний колодязь (Довідник сільського будівельника, 1956, 268); Починаючи працювати на свердлильному верстаті, треба застебнути одяг на всі ґудзики, ..щоб уникнути захвату свердлом або шпинделем (Практикум з машинознавства, 1957, 88).

2. род. у. Відстань між крайніми точками чого-небудь розгорнутого, розсунутого, розпростертого. Поливання напуском по смугах можна допускати лише в окремих випадках. При цьому способі поливання смуги роблять завширшки в захват сівалки (Овочівництво, 1956, 127); Поздовжні міжряддя розпушують культиваторами з такою ж шириною захвату, з якою було встановлено посівний агрегат (Колгоспник України, 4, 1959, 12).
▲ Робочий захват, техн. — площа, простір, охоплюваний ким-, чим-небудь під час роботи. Щоб установити сівалку на норму висіву, потрібно, насамперед, визначити її робочий захват, який дорівнює ширині міжряддя, помноженій на кількість сошників (Механізація і електрифікація.., 1953, 80).
♦ На весь (ввесь) захват — широко, скільки можна охопити за одним разом. Замахнувся [Семен] на ввесь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 353).

3. род. а, техн. Пристрій для захоплення чого-небудь. Виймають забиті цвяхи кліщами або молотком, який має спеціальний захват (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 63); Автонавантажувач буде оснащений люльковим захватом для лісопильних матеріалів (Наука і життя, 10, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 376.

Коментарі (1)

ЗАХВА́Т 2, а, чол., с. г. Пошкодження зерна в колосках злакових внаслідок посухи або суховіїв; запал.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 377.

Коментарі (1)