в означеннях
Тлумачення, значення слова «закінчення»:

ЗАКІ́НЧЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням закінчити. Колосок вирішив ждати закінчення бою, щоб знайти того героя, хто вчинив цей подвиг (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 374); Олімпіада відбулася після закінчення занять у школах (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 270).

2. Кінцева частина, кінець чого-небудь. Робота була майже написана, лишилось тільки придумати закінчення (Олесь Донченко, V, 1957, 546); Кліматолікування в сосновому лісі здатне заспокоїти підвищену дразливість нервових закінчень в органах дихання (Наука і життя, 9, 1956, 19).

3. грам. Змінна частина слова, що додається до його основи і служить для виявлення його граматичних значень в сполученнях з іншими словами в реченні.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 144.

Коментарі (0)