в означеннях
Тлумачення, значення слова «закінчений»:

ЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до закінчити. По сей бік муру канал уже був закінчений і обмурований (Юрій Смолич, I, 1958, 78);
//  закінчено, безос. присудк. сл. Давид розповів, що перед від'їздом заходив до прокурора — розслідування закінчено вже (Андрій Головко, II, 1957, 181).

2. у знач. прикм. У якого певна якість досягла повноти, завершення. В звичайних справах, може бути, Ще розбирався він сяк-так, Та як «політику» став гнути, То був закінчений дивак! (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 324).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 144.

Коментарі (0)