в означеннях
Тлумачення, значення слова «закладати»:

ЗАКЛАДАТИ, аю, аєш, недок., ЗАКЛАСТИ, аду, адеш, док., перех.

1. Класти, засувати щось куди-небудь, за що-небудь. Самі руки [Онисі] несамохіть рвали найкращі квітки й закладали за стрічки на голові, за коси (Нечуй-Левицький, III, 1956, 34); Андрій мовчки лежав на землі, заклавши під голову руки, і мрійно дивився на верхи струнких березок (Степан Васильченко, I, 1959, 156); Шурка Понеділок раптом заклав два пальці до рота і пронизливо свиснув (Юрій Смолич, V, 1959, 779);
//  Вставляти, поміщати кудись, у що-небудь з певною метою, у певній кількості. Бувало — як цівку витче вже й знову закладе, а сидить [Давид] задуманий, мов забув, що далі робити (Андрій Головко, II, 1957, 83); Тісним колом обступили матроса майбутні підривники, і він їм терпляче, по кілька разів, пояснював, як треба змайструвати саморобну міну, як її найкраще закласти на шосе чи залізниці (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 695);
//  Класти корм худобі. Він тим часом коня припинав у стійла да сіно закладав (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 111); Любив Дмитро у зимовий вечір, заклавши на ніч худобі, сісти на лаві, підперти голову руками і читати (Михайло Стельмах, II, 1962, 327);
//  Помічати місце в книзі і т. ін., вкладаючи що-небудь між сторінками. Він заклав клаптиком паперу сторінку, одсунув книжку набік і підвівся (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 423).
Закладати (закласти) за галстук, вульг. — пити алкогольні напої. — Мабуть, Тит Казарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 28).

2. Заповнювати чим-небудь отвір, заглибину, пустий простір і т. ін. Шибку не засклили [в готелі] цілий сезон, і я мусив закладать дірку книжками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394);
//  Накладаючи щось, закривати який-небудь предмет. Таля завжди сиділа в схованці замкнена, ще й ляду до неї хлопці старанно щоразу, йдучи з дому, закладали цеглою й засипали сміттям (Юрій Яновський, II, 1954, 44); Я засунула його [барильце] в піч, заклала трісками, заставила челюсті горщиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 286).

3. Замикати з допомогою засува, палиці і т. ін. або заставляючи чим-небудь. Вранці, коли прийшли сюди, Таня сама взялася закладати двері стільцем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 4).

4. безос., розм. Про хворобливе відчуття заповненості в грудях, вухах, носі. Носи сині у всіх, руки подубли: в того кашель, у того нежить, а в того — вуха заклало (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 69).

5. Починати будувати що-небудь, робити основу чогось. Тут [на майданчику] закладали два нових корівники (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 406); У великому господарстві справ і клопоту повно. Новий розсадник треба закладати (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 109); Закласти сад — це ще невелика робота. Далеко важче виростити в ньому міцні, добре розвинені дерева (Колгоспник України, 10, 1958, 33);
//  перен. Засновувати, створювати що-небудь. — Вписуйся! — Омеляненко подав огризок олівця. — Нашу «Селянську спілку» закладаємо (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 180); Вони щойно записалися до колгоспу, що його заклали цієї весни в їхньому селі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 262);
//  перен. Давати початок чомусь. І батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439). Закладати (закласти) підвалини (основи, фундамент) чого — давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали міцні підвалини соціалізму (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 289); Гребінка був одним з перших українських письменників, який заклав основи реалістичного стилю (Радянське літературознавство, 1, 1962, 60).

6. Віддавати що-небудь у заклад (у 3 знач.) за позичені гроші і т. ін. — Заборгованість дворянства почала катастрофічно рости.. Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 145.

Коментарі (0)