в означеннях
Тлумачення, значення слова «заклекотати»:

ЗАКЛЕКОТАТИ, очу, очеш і ЗАКЛЕКОТІТИ, очу, отиш, док.

1. Почати клекотати, клекотіти, з шумом кипіти; забулькати. Самовар спершу шипів, потім запарував і заклекотів, так що не стало чуть, як дерчав маятник (Нечуй-Левицький, III, 1956, 45);
//  Завирувати з клекотом, потекти (про воду). Маленька річечка, що так тихенько йшла, Заклекотіла, заревла І через греблю покотила (Євген Гребінка, I, 1957, 70); Рано прийшла з гори весна, в долинах заклекотали, зашумували потоки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 6); Клацнули защіпки люка. За бортами заклекотіла в цистернах вода (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10).

2. перен. Почати проявлятися або діяти, відбуватися з великою силою і шумом. Ударять бубни кличем до весіль, І заклекоче коло танцюристе (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 136); Бій заклекотів (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 369); Заклекотів, захльостав станковий кулемет Калюжного (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 351);
//  Починати душе шуміти, нестримно виявляючи свої почуття. — Здоров був, батьку, вельможний пане сотнику! — заклекотіла громада (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); Село заклекотіло від таких вістей, і збентежений війт закрутився у цьому клекоті, мов та муха в окропі (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 49);
//  Почати швидко наростати, бурхливо виявлятися (про почуття). Радість і глухий протест ображеного самолюбства, змішані, заклекотіли (Яків Качура, II, 1958, 396).

3. Почати хрипіти (про звуки в грудях, горлі). У грудях його щось заклекотіло, мов у казані (Петро Колесник, Терен.., 1959, 342); В горлі йому заклекотав смішок, та враз і перервався (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 304);
//  безос. В горлі у коня заклекотіло (Олесь Гончар, III, 1959, 88).

4. Почати кричати (про орлів, чорногузів). Заклекотали орли в степу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті (Іван Франко, I, 1955, 66); Над луками закружляли чорногузи, пронеслися над селом, заклекотали (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 146.

Коментарі (0)