в означеннях
Тлумачення, значення слова «закляклий»:

ЗАКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заклякнути, заклякти. Вітер задував вогонь, а подерте лахміття не захищає закляклого від холоду тіла (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 187); Гутман вилуплює п'яні очі на закляклого від здивування й огиди офіцера (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 139);
//  у знач. прикм. На помості корабельнім розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти (Леся Українка, I, 1951, 310); Макітра.. стяг із закляклого трупа не тільки каптан, а ще й камізельку (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 441).
 Немов (наче і т. ін.) закляклий (заклякла і т. ін.) — непорушний. Усі стояли, немов закляклі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 151.

Коментарі (0)