в означеннях
Тлумачення, значення слова «закляття»:

ЗАКЛЯ́ТТЯ, яття, сер.

1. Дія та її результат за значенням заклясти 1, 2. Бачив я, як люди вірять в сни, В приміти, в добрі й злії дні, у вплив Планет і зір, у чари і закляття (Іван Франко, XIII, 1954, 192); Усякий скарб треба не згори, а збоку з землі вибирати: коли збоку, з грошей закляття знімається... (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 288).

2. Те саме, що заклинання 2. Мені спогадувались казки про чарівну гору, повну червоного золота і дорогих самоцвітів, що одкривалась по слову закляття перед одважним мандрівцем (Леся Українка, III, 1952, 597); Шепочучи закляття, випустив він батіг і злякано замахав на неї руками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 181).

3. Те саме, що проклін. Мов закляття якесь нависло над родом — на віку не мали талану (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 291).

4. рідко. Клятва, присяга. Як хочеш розкошів огнистих, Присяг, заклять і зітхань много [багато], ..Коли бажаєш всього того, То не люби мене, дівчино! (Іван Франко, XIII, 1954, 149); [Лукаш:] Та ж дядько Лев заклявся не рубати [дуба]. [Килина:] Дядька Лева нема на світі, — що з його закляття? (Леся Українка, III, 1952, 258).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 151.

Коментарі (0)