в означеннях
Тлумачення, значення слова «заклопотаний»:

ЗАКЛОПО́ТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заклопотати. Він вічно був чимсь заклопотаний, щось вічно розмірковував, пригадував, лічив і раз у раз бігав у крамничку, у льох (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 394); В школі її знали тихою, несміливою, завжди заклопотаною навчанням (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 41); Поміж зеленню та квіточками гули заклопотані своєю звичайною роботою трудівниці-бджілки (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 40); Заклопотані й розбуркані гарячими розмовами, вони не забували попередити візників, щоб поспішати до міської ради (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 45).
 Заклопотаний думкою (думками) — занепокоєний, стурбований, глибоко замислений. Чіпка чесав шляхом, заклопотаний одною думкою про землю... (Панас Мирний, I, 1949, 242); Заклопотаний своїми думками, Петров довго не чув, що робиться в приймальні (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 37).

2. у знач. прикм. Який має багато роботи, справ; дуже зайнятий. Мати — знатна ланкова, буряки копає з своєю ланкою і дуже заклопотана (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 6); І щодня, бувало, Біжить вона до шахти, на роботу, Маленька, заклопотана, весела (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 59);
//  Занепокоєний, стурбований. [Раб (з'являється на порозі):] Прибув високородний Пухлій в гості! [Хуса:] 3 дружиною? [Раб:] Сам, без жони прибув. [Хуса (стиха до себе, заклопотаний):] Що за притичина?.. (Леся Українка, III, 1952, 170); Невесела вечеря, — зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, марна, їсть, як не їсть (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 190);
//  Який виражає занепокоєння, стурбованість. З заклопотаним виразом я глянув на Михася, але він відступив від мене (Іван Франко, I, 1955, 195); Обличчя їй було заклопотане і серйозне (Олесь Гончар, III, 1959, 400).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 149.

Коментарі (0)