в означеннях
Тлумачення, значення слова «заклинати»:

ЗАКЛИНАТИ, аю, аєш, недок., ЗАКЛЯСТИ, яну, янеш, док.

1. перех. Промовляючи магічні заклинання, діяти на кого-, що-небудь, підкоряти своїй волі або чаклунській силі; заворожувати, зачаровувати, — Я тебе [хмару] заклинаю: іди у безвість, у провалля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 341); Дехто казав у селищі, що Антоніо Россаріо — ворожбит.. Бородатий, закустраний, ніби трошки позбавлений розуму, він і справді умів заклинати звіра (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 110); Закляла людей і замок Чарівниця зла колись (Леся Українка, IV, 1954, 126); Ну кого — що, рідко. Чарами обертати на кого-, що-небудь. — Розлютилася Морана, бо вона не любить нічого живого, і закляла царя велетнів у отсей камінь (Іван Франко, VI, 1951, 30).

2. перех. Те саме, що проклинати. А брат стоїть край віконця, Кладку заклинає: «Бодай же ти, кладко, Гниллям перегнила, Що ти мене, молодого, Сестриці згубила!» (Степан Руданський, Тв., 1956, 92); Люди гурмами переходили з місця на місце, немов закляв їх хто страшним прокльоном (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 182).

3. тільки недок., перех., перен. Настійно прохати, благати про що-небудь. Писала мені якось Маргарита і заклинала їхати до неї жити на зиму (Леся Українка, V, 1956, 203); О, постійте, сестри! Вас прохаю я, заклинаю вас, скажіть мені: чи не стріли ви мого коханого..? (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 64).
 Заклинати богом (усім святим і т. ін.) — дуже просити, благати про щось. — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю тебе усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний, III, 1954, 98); [Лентовський:] Заклинаю богом, будьте обережні і тихше говоріть. І стіни мають вуха (Олександр Корнійчук, I, 1955, 271).

4. тільки док., неперех., діал. Вилаятися. Позирав [Іван] спідлоба непевним оком, готовий кожної хвилі погано заклясти (Лесь Мартович, Тв., 1954, 223); Коли народилася п'ята дочка, Аркадій не витримав і закляв уголос (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 148.

Коментарі (0)