в означеннях
Тлумачення, значення слова «заколот»:

ЗА́КОЛОТ, у, чол.

1. політ. Стихійне повстання, бунт. Багато розповідав [Федь] і сам — про війну-таки ж, про оту подію страшну 9 січня, про робітничі страйки, про заколоти на селах... (Андрій Головко, II, 1957, 217); Вже двічі спалахували заколоти у польському війську (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 504);
//  Збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований в результаті таємної змови. Протягом кількох днів контрреволюційний заколот Корнілова був розгромлений (Ленін, Коротка біографія, 1955, 175); В період фашистського заколоту в Угорщині соціалістичні країни подали одностайну підтримку революційним силам угорського народу (Радянська Україна, 6.II 1957, 1).

2. розм. Те саме, що колотнеча 2. Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 518);
//  Шум, галас. За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала, переходила з місця на місце та невдоволено стукала ціпком, аж посуда дзвеніла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321);  * Образно. У природі скрізь пішов нечуваний заколот, рев, шум, тріск і скрип (Іван Франко, IV, 1950, 337);
//  Метушня, сум'яття. Недавно зчинився по селах заколот. Наче в тім вулію, що димом зайде, — такий рух по селах наставав. В'яжуться люди в товариства, беруть газети, ..роблять віча (Лесь Мартович, Тв., 1954, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 153.

Коментарі (0)