в означеннях
Тлумачення, значення слова «заколотник»:

ЗАКОЛО́ТНИК, а, чол.

1. Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник. Понад сто п'ятдесят заколотників було розстріляно, і лише вожак їхній.. встиг випорснути — цього разу його не впіймали (Олесь Гончар, II, 1959, 252).

2. розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 154.

Коментарі (0)