ЗАКОСИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОСИЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Прикрашати, убирати волосся або головний убір квітами, стрічками і т. ін.; заквітчувати. Він зривав квітку та закосичує нею кресаню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322); Дівчата закосичили її [Шуру Ясногорську], заквітчали, наче справжню наречену (Олесь Гончар, III, 1959, 441); * Образно. Пісня лилася про кралю весну, яка.. закосичувала узгір'я і сповнювала пташиним гомоном ліси, узлісся і переліски (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 169).