в означеннях
Тлумачення, значення слова «закрашати»:

ЗАКРАШАТИ, аю, аєш і ЗАКРАШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКРАСИТИ, ашу, асиш, док., перех., розм.

1. Робити гарним, привабливим на вигляд; прикрашати. Над ліжками шпалери рябіють, з сосни гілочки зеленіють, — закрашають стіни чорні, немазані (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 196); Дуже закрашував будівлю той ґанок, убраний наоколо і по східцях мармуровими обличчями і деревами (Олекса Стороженко, I, 1957, 366); — А як і одежину будеш мати добру, а сам будеш поганий, — то й одежина тебе не закрасить (Панас Мирний, I, 1954, 155);
//  Заквітчувати, оздоблювати. — Він насіяв для мене квіту по всьому світу, закрасив для мене ввесь світ квітками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 234); Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (Іван Манжура, Тв., 1955, 46);  * Образно. Жінки і чоловіки, А більше все дівчата, — закрасивши Півострова кісниками й хустками, Високий насип сипали з піску (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 221).

2. перен. Робити змістовнішим, приємнішим, полегшувати (життя, роботу і т. ін.). Він щовечора розповідав нам свої прекрасні казки.. і багато закрашував наше сумне арештантське життя (Степан Васильченко, IV, 1960, 44); Хай би туга облогом лежала, а ти б собі пшениченьку жала. А в пшениці то мак, то волошки закрасили б роботоньку трошки (Леся Українка, I, 1951, 202);
//  Робити менш неприємним, загладжувати. — Зобижає тебе, моє серце, мати, — сказав Лаврін і неначе закрасив материну лайку ласкавими словами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 325).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 163.

Коментарі (0)