в означеннях
Тлумачення, значення слова «закріплювати»:

ЗАКРІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАКРІПЛЯТИ, яю, ябш, недок., ЗАКРІПИТИ, іплю, іпиш; мн. закріплять; док., перех.

1. Використовуючи яке-небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. При розпилюванні деревини необхідно закріплювати деталі у положенні, зручному для роботи, і так, щоб вони не зсовувалися під час роботи (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 51); Вже ніхто не поглядав на небо, не цікавився хмарами — треба було закріплювати дерев'яні стіни-щити (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 15);
//  Міцно приєднувати, прив'язувати до чого-небудь. Треба було перевезти його [трос] через річку і, закріпивши за один стовп, закріпляти на другому (Микола Трублаїні, I, 1955, 98); Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті, Гостро, Ясно (Максим Рильський, I, 1956, 110);
//  Вростаючи в ґрунт, зміцнювати його (про рослини). Пісок пересувається тільки там, де немає рослинності. Якби вона була, то своїм корінням закріпила б його (Фізична географія, 5, 1956, 111);
//  фот. Обробляти спеціальним розчином для забезпечення стійкості зображення. Фотопапір з видимим друкуванням [денний] експонують до одержання на ньому видимого зображення, а потім закріплюють у віраж-фіксажі, промивають і сушать (Довідник фотолюбителя, 1959, 34).

2. Зміцнювати, утверджувати на довгий час, робити тривалим, постійно діючим. Чим самостійніший і глибший, ширший цілями робітничий рух, чим вільніший він від вузькості реформізму, тим краще вдається робітникам закріпляти і використовувати окремі поліпшення (Ленін, 19, 1950, 328); Вміння пов'язувати викладання того чи іншого предмета з практикою.. поглиблює і закріплює знання учнів (Наука і життя, 12, 1958, 8); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (Павло Тичина, II, 1957, 240); Політичну незалежність може закріпити тільки народ, який завоював демократичні права і свободи, бере активну участь в управлінні державою (Програма КПРС, 1961, 39); Возз'єднання України з Росією закріпило споконвічну дружбу російського і українського народів (Радянська Україна, 29.I 1954, 3);
//  Підкріпляти, стверджувати що-небудь. Зобов'язався словом — закріпи ділом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 357).

3. за ким—чим і без додатка. Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-, чим-небудь. [Романюк:] Пристали [діти] до мене, — дай коня і бочку на ціле літо. Довелося закріпити (Олександр Корнійчук, II, 1955, 200);
//  військ. Захопивши що-небудь, утримувати за собою. Втомлені частини не могли з розмаху взяти Варшави, закріпити за собою все взяте (Василь Еллан, II, 1958, 246);  * Образно. Справа честі радянських учених — закріпити за радянською наукою завойовані передові позиції у найважливіших галузях знання (Програма КПРС, 1961, 111).
Закріплювати (закріпити) шлунок, мед. — з допомогою лікувальних засобів припиняти пронос. Дитина захворіла.. Сусідка порадила заварити в горщику деревію і по кілька крапель лити в молоко, щоб закріпити шлунок (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 344).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 168.

Коментарі (0)