в означеннях
Тлумачення, значення слова «закручений»:

ЗАКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до закрутити 1 1—6, 8. Денис зубами відкрив туго закручену флягу (Олесь Гончар, III, 1959, 411); Приходимо до Христі — аж у неї і хата закручена (Панас Мирний, III, 1954, 38); Вуса [Богучара] були старанно закручені догори (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 71);
//  закручено, безос. присудк. сл. Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 91).

2. у знач. прикм. Звивистий, з багатьма поворотами. Лука слалася, як скатерть, понад берегом закрученої річки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 104).

3. у знач. прикм., перен. Хитромудрий, вигадливий або пишномовний. Висловлюючись закрученими зворотами канцелярських паперів, доповнюючи свої слова закругленими, пластичними рухами, він умів заставити слухати (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 15);
//  Химерний, складний. Отець Сидір викомарював на одній нозі закручені вензелі. Ряса його розвівалась по кімнаті, як крила (Олесь Донченко, III, 1956, 94).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 171.

Коментарі (0)