в означеннях
Тлумачення, значення слова «закрутитися»:

ЗАКРУТИТИСЯ 2, учуся, утишся, док.

1. Почати крутитися, рухатися, обертаючись, обертом. Світ ще не блимне, а ти підіймаєшся, — Гайда — машину верти! З грюком колеса закрутяться, Ріже повітря, свистить (Павло Грабовський, I, 1959, 491); Несамовито закрутився маховик (Юрій Яновський, IV, 1959, 31);  * Образно. Думи колесом закрутилися в голові Романовій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 105);
//  Набути кругового руху. Вода закрутилась чорториєм (Григорій Епік, Вибр., 1958, 169);
//  Почати швидко рухатися, обертаючись, кружляючи. То ж панночка в веселому танці закрутилась (Леся Українка, I, 1951, 6); Він [шаман] закрутився жвавіше, руки й ноги заскакали, яку дерев'яного паяца, що його шарпають за нитку (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 168); Кінь закрутився дзигою, а потім враз рвонувся і стрілою полетів до нас (Юрій Збанацький, Крил, гопець, 1953, 11); Спалахнув перший танк, закрутився на одному місці (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 372); Цперен. Почати проходити, протікати активно, в швидкому темпі. З того часу життя Арсена Черкашина закрутилося, завертілося, швидко мчало вперед (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 163);
//  безос. Зовсім була засмутніла артіль! Прийшла енергійна людина, стала на чолі комуністів, ..зібрала, запалила комсомольців, і закрутилось... (Остап Вишня, I, 1956, 410).
В голові закрутилось (закрутиться) в кого, кому; Голова закрутилась (закрутиться) чия, в кого, кому — про стан запаморочення. Так я заїхала до Станіслава, а поки вилізла, поки ніччю до свахи дотюпала, то так прислабла, що аж мені в голові закрутилося (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 27); Чим дальш їдеш, тим краща врода; пішли і долинки з прогалинами, як рута, зеленими, і яри з проваллям, що як глянеш, то у голові закрутиться (Олекса Стороженко, I, 1957, 76); Закрутилась, заходила кругом моя голова, захиталися ноги... чую — от-от упаду... (Панас Мирний, I, 1954, 94); Закрутитися в очах (перед очима); Світ закрутився кому — про стан запаморочення, коли здається, що все навколо хитається, робить круговий рух. Голова моя заморочилась, зелений ліс закрутився в очах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 68); — Як махоне він мене в один висок! а далі повернеться та в другий!.. — так мені світ і закрутився... (Панас Мирний, III, 1954, 175). Сльози закрутилися в (на) оці (очах) в кого, кому — сльози з'явилися на очах, набігли на очі. Гнат узяв сина на руки й довго дивився на нього; сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); У нього аж сльози закрутилися на очах (Іван Франко, III, 1950, 85).

2. Те саме, що закружляти 2. Чорне страховище, як крюк, закрутилося над їх головами... (Панас Мирний, I, 1954, 359); Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 101).

3. Почати віяти, сипатися, щоразу змінюючи напрямок. Закрутиться на морі сніговиця І море з небом зіллється в хаос (Леся Українка, I, 1951, 161); Закрутився вітер на місці, засвистів та й зник... (Оксана Іваненко, Дубок, 1950, 16); Вже закрутилася снігова метелиця над розбурканими Гаями (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 310).
 З вітром закрутитися — полинути невідомо куди, зникнути; завіятися. Іде [козак] степом, позирав, Де та доля спочиває; А вона кудись поділась, — Мабуть, з вітром закрутилась (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 137).

4. Почати безладно бігати, рухатися (з переляку, замішання і т. ін.). Попереду ревуть танки, А ззаду гармати, Закрутився фашист клятий — Нікуди тікати (Українські народні думи.., 1955, 498); Тихо, якось по-собачому виснувши, він [Яків] закрутився перелякано по хаті, никнув в один куток, у другий, а потім враз щуром шмигнув в отвір підпіччя (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 23); Закрутилася стара по хаті, подолком лаву здмухує, мене на покуті коло божниці садовить (Михайло Стельмах, I, 1962, 60);
//  Почати бігати, ходити навколо, поблизу кого-, чого-небудь. Жовніри, що йшли слідком, завернули собак, і вони знов закрутились побіля дуплуватого дуба (Олекса Стороженко, I, 1957, 391); — Ну, спасибі й на цьому, спасибі, дорогенький, — радісно закрутилася [Вереміїха] біля воріт (Михайло Стельмах, II, 1962, 287);
//  Почати швидко повертатися в різні боки. О. Артемій закрутився в екіпажі, неначе йому десь замуляло (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 108); Мовчанка солдатів остаточно розлютувала унтера. Він скажено закрутився на місці (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 61).

5. перен., розм. Поринути в яку-небудь роботу, повністю віддатися клопотам; заклопотатися. [Вернигора:] Я за останні дні так закрутився з підготовкою до наради, що і поголитись не мав часу (Олександр Корнійчук, II, 1955, 313); Олексій не думав про те, як йому доведеться проводити свято. Він закрутився у повсякденних турботах (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 105).

6. розм. Крутячись (танцюючи або щось роблячи), дуже втомитися. — Ох! Закрутилася я, — промовила [Наташа] і знову закрила очі. — Закрутилася? Напилася! На чорта було стільки пити? — корив він її (Панас Мирний, III, 1954, 279). 7: Пролягти дуже нерівно, маючи вигини, повороти з певного місця. Яр закрутився на всі боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 170.

Коментарі (0)