в означеннях
Тлумачення, значення слова «закружляти»:

ЗАКРУЖЛЯ́ТИ, яю, яєш, док.

1. перех. Почати кружляти, обертати кого-, що-небудь. Добре літнім ранком дочку закружляти на ганочку (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 77); Від цієї думки потемніло дівчині в очах, а саму її підхопило якесь гігантське колесо, закружляло в шаленій круговерті (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 267);
//  безос. З степу потягло холодним вітром, закружляло пухкими сніжинками (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 53).

2. неперех. Почати рухатися (летіти, іти, танцювати і т. ін.), описуючи кола. Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем (Олесь Донченко, III, 1956, 71); Дмухнув легенький вітерець, і між липами на алеї закружляло жовте листя (Олександр Корнійчук, II, 1955, 347); Клара закружляла по кімнаті, плаття її нагадувало розкриту парасольку, а сама вона скидалася на барвистого метелика в польоті (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 32); Музика заграла знову. Довкола високої ялинки.. знову закружляли невтомні пари (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 244);
//  Почати передаватися по колу (про посуд з горілкою і т. ін.). Знову сіли за стіл. Полилася горілка, закружляли чарки (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 111);
//  Захитатися, попливти кругом (у чиємусь сприйнятті). На мить світ закружляв перед ним, і він наче втратив притомність (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 480).

3. неперех. Почати рухатися, раз у раз змінюючи напрям; забігати, заметушитися. Художник, нервово розтираючи руки, закружляв по кабінету (Петро Панч, II, 1956, 67); Корабель зменшив хід до мінімального і повільно закружляв (Микола Трублаїні, II, 1955, 393);  * Образно. Веселий сміх закружляв по всій залі, вирвався надвір (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 169.

Коментарі (0)