Словник української мови

ЗАКУПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКУПОРИТИ, рю, риш, док., перех., спец. Щільно закривати отвір у чомусь; закорковувати. Готове пюре розливають в скляні або жерстяні полаковані зсередини банки, герметично закупорюють і стерилізують (Українські страви, 1957, 297); Якщо закупорити круглодонну колбу, коли в ній кипить вода, і негайно загасити спиртівку, то, як показує дослід, кипіння деякий час триває, хоч вода остигає (Фізика, II, 1957, 51);
//  Загороджувати собою який-небудь отвір. Ці мікроби [залізобактерії] часто зустрічаються.. навіть у водопровідних трубах, нерідко закупорюючи їх та утруднюючи подачу води (Наука і життя, 9, 1956, 33).