в означеннях
Тлумачення, значення слова «закутий»:

ЗАКУ́ТИЙ, аг є. Дієпр. пас. мин. ч. до закути 1,2. Він у темниці, в кайдани закутий, Тяжко картаючись серцем, сидить (Леся Українка, I, 1951, 337); За щастя народу — ідеї свої — Батьки наші славні, в кайдани закуті, На каторгу йшли у сибірські краї... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 193); І чую рев звірячий тужно-лютий... Дивлюсь — і бачу з-за дерев: Стоїть закутий У клітку лев (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 331); Ори, ори й співай, ти, велетню, закутий В недолі й тьми ярмо! Пропаде пітьма й гніт (Іван Франко, X, 1954, 44); Полк стоїть, у сталь закутий, В гніві, в ярості, в огні (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 92); Не отрясе вже буря люта садів заквітчаних сніги. І пестить хвилями Славута в граніт закуті береги (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 60); Перед нами була річка, ще закута льодом (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 182).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 176.

Коментарі (0)