в означеннях
Тлумачення, значення слова «заквітчувати»:

ЗАКВІТ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКВІТЧА́ТИ, аю, аєш, док., перех., чим, у що. Прикрашати квітами, зіллям. Нимидора заквітчувала її [дочку], милувала, як рожу в садочку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 244); На площі Мар'яцькій група юнаків обскубує пеларгонії на газоні.. і заквітчує собі червоними квітами карабіни (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 82); Я заквітчаю кімнату в розмай, у любисток і м'яту, пахощі зілля хай ллються як хвилі в потоці (Степан Крижанівський, Гори.., 1946, 82);
//  Взагалі оздоблювати чим-небудь, надавати привабливого вигляду чомусь.  * Образно. — Чи хочеш ти мені, старому, дружиною бути, старий вік мій заквітчати? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 141.

Коментарі (0)