ЗАКИПІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до закипіти.
2. у знач. прикм. Який перетворився у згусток; загуслий (про кров). Кілька глибоких подряпин шаблею на лиці і на руках уже струпилися закипілою кров'ю (Іван Ле, Наливайко, 1957, 309).
ЗАКИПІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до закипіти.
2. у знач. прикм. Який перетворився у згусток; загуслий (про кров). Кілька глибоких подряпин шаблею на лиці і на руках уже струпилися закипілою кров'ю (Іван Ле, Наливайко, 1957, 309).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 143.