в означеннях
Тлумачення, значення слова «заледве»:

ЗАЛЕДВЕ, присл., рідко.

1. Трохи, злегка, майже не помітно. Тоді був ранок. Вітерком Заледве дуло на рослину (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 375); Декілька разів він, сидячи, засинав, вогонь гаснув, він мусив був ще й ще видмухувати його з вугілля, що заледве тліло (Юрій Яновський, II, 1954, 51).

2. Тільки-но, щойно, зовсім недавно. Умита щедро кров'ю чорна скиба — Заледве оживала ще рілля, Але од неї вже чекали хліба… (Леонід Первомайський, II, 1958, 194); Їй заледве шістнадцять минуло (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 213).

3. Насилу, з великими труднощами. Особливо мала була спальня. В ній заледве могло поміститися ліжко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Старий заледве оклигав після втрати доньки (Юрій Яновський, II, 1954, 121).

4. у знач. част. Навряд чи (про що-небудь сумнівне). — Чотирнадцять колін заледве може змити пролитую безвинно людську кров (Леся Українка, I, 1951, 421); Я багато переживаю, бачу, відчуваю, мене часто трясе пропасниця творчості, але на папір попадає заледве 10 частина того, що маю в думках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 234); Прийшов я на залізничну станцію, а грошей в мене заледве на один день прожиття (Мирослав Ірчан, II, 1958, 159).

5. у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних речень часу; близький значенням до тільки що, як тільки. Заледве ступив він на берег в корчах, Як гомін розлігся: — Наш друже! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 230).
 Заледве не... — трохи не, мало не; майже. — Ну, й попомучивсь я! Мічуріну писав… Заледве не дійшло до сварки з Магометом… (Максим Рильський, Мости, 1948, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 181.

Коментарі (0)