в означеннях
Тлумачення, значення слова «залежаний»:

ЗАЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.

1. Який ущільнився, став твердим від тривалого лежання. Ранньої весни, коли запарує сизими димками лісова залежана земля, на заснулих бруньках дерев з'являться ледве помітні сліди зростання (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 276);
//  Який, довго перебуваючи у нерухомому стані, втратив гнучкість або затерпнув, почервонів (про частини тіла). Хома зводиться врешті. Розминає залежане тіло і ліниво, поволі, весь кострубатий і чорний, відходить у пітьму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); Вушка у неї [Галі] були рожеві й прозорі, одне навіть червоне — залежане у сні (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 100).

2. Який довгий час не використовується, лежить без ужитку. Нелині очі поволі звикають до зеленкувато-темної сутіні в кімнаті, в якій тхне сирими залежаними речами чи нафталіном (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 362); Зраділий можливості збути залежані речі, комірник без накладної навантажив колгоспну машину збруєю, провів до воріт (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 47);
//  Несвіжий або зіпсований унаслідок тривалого лежання, поганого зберігання. І полиняли мої яскраві спогади, як давній, залежаний, цвілий крам (Степан Васильченко, II, 1959, 31); Тьотя безпорадно тримала на руках свою залежану, побиту міллю корсетку (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 22); Пахло залежаним сіном, кізяковим димом і солодкими, як цукор, очеретяними листочками (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 181.

Коментарі (0)