в означеннях
Тлумачення, значення слова «залюблений»:

ЗАЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.

1. Сповнений любові, пристрасті до кого-небудь; закоханий. Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам'яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли в червні... (Ольга Кобилянська, III, 1956, 10); — Панич, допевне, залюблені, що все такі задумані, — заговорила Пазя (Лесь Мартович, Тв., 1954, 231);
//  Захоплений, зачарований ким-, чим-небудь. У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри, Навік затаврував він животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302); Він був залюблений у коней, скільки себе пам'ятав (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 175); Кузьмін непомітно для самого себе пригорнувся до цього залюбленого в поезію українця (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 86);
//  Який виражає любов до кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь. Почимчикував за всіма й наш Михайлик з матінкою, не зводячи залюблених очей з того сивого та мудрого гуцула (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 168).
Залюблений по вуха (без пам'яті і т. ін.) — дуже, надзвичайно закоханий. — Сеньку, та чи знаєш ти, що той наш богатир.. по уха залюблений? (Іван Франко, VIII, 1952, 189).

2. Який викликає любов, пристрасть до себе, захоплення, зачарування собою з боку кого-небудь. Найбільша письменникова радість, звичайно, то радість творчості. Радість залюбленої праці (Степан Васильченко, IV, 1960, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 196.

Коментарі (0)