ЗАЛЮБЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЛЮБЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАЛЮБИТИ, люблю, любиш; мн. залюблять; док., перех. і без додатка, перев. із запереч. не, розм.
1. Любити кого-, що-небудь. Здоров'є [здоров'я] своє звела, хирію, а чоловік сього да й не залюбляв, бо сказано: зять любить тещу багату, а чоловік жінку здорову... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 431).
2. Полюбляти що-небудь робити. Тепер вже сама не промовляв [Катря] слова — не залюбила і других чути — як говорять (Марко Вовчок, I, 1955, 194).