в означеннях
Тлумачення, значення слова «заломлювати»:

ЗАЛОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЛОМИТИ, омлю, омиш; мн. заломлять; дек.

1. перех. Те саме, що заламувати 1.  * Образно. Похмурніла дівчина, заломивши стрільчасті чорні брови (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 262).
 Заломлювати (заломити) голову (шию) — закидати голову назад, піднімати вгору обличчя. Всі заломили голови вгору — туди, звідки прилинув начальницький голос (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 404); Заломлювати (заломити) пальці — те саме, що Заламувати (заламати) пальці (див. заламувати); Заломлювати (заломити) руки — те саме, що Заламувати (заламати) руки (див. заламувати). Ходить смутний співець по хатині, Зсунув брови, заломлює руки (Леся Українка, I, 1951, 342); Один конвоїр поліз у кишеню і вихопив мотузок. Другий заломив Пальошині руки за спину.., і вони вдвох міцно зв'язали його (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 98); Заломлювати (заломити) шапку (безкозирку, кашкета і т. ін.) — те саме, що Заламувати (заламати) шапку (див. заламувати). «Бульба», чорнявий хлопець років чотирнадцяти, стояв серед двору, заломивши гордовито на голові шапку і взявшись у боки руками (Степан Васильченко, I, 1959, 148).
Заломлювати (заломити) ціну — те саме, що Заламувати (заламати) ціну (див. заламувати). — Нехай купують [маєток].., я їм таку ціну заломлю, що за голови похапаються (Іван Франко, VIII, 1952, 40).

2. перех., перен., розм. Те саме, що покоряти 2. Чоботи юхтові, нові, жупан синій, пояс каламайковий, стьожку з сорочки червону випустить — усе село заломить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 103); Радість заломила в її серці на якийсь час усі інші почуття (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 263).

3. перех., фіз. Змінювати напрям руху світлових, звукових та інших хвиль при переході їх з одного середовища в інше. Крохмальні шари мають різну щільність і насиченість водою, внаслідок чого неоднаково заломлюють світло (Практикум з анатомії рослин, 1955, 31); Діамант заломлює те проміння і кидав на супротивну стіну величезний веселчаний [веселковий] стовп (Іван Франко, VI, 1951, 377).

4. тільки док., неперех., безос. Почати ломити (про біль, ломоту). Горло старого знову перехопило гарячим кільцем, заломило в піднебінні (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 64); Заломило в ногах.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 194.

Коментарі (0)