ЗАЛОСКО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залоскотати. Усе зло пішло від того часу, коли захвалений, залоскотаний славою Антін Шаблій відчував себе генієм і, замість дивитися вперед, став оглядатися назад (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 129).
ЗАЛОСКО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залоскотати. Усе зло пішло від того часу, коли захвалений, залоскотаний славою Антін Шаблій відчував себе генієм і, замість дивитися вперед, став оглядатися назад (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 129).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 194.