ЗА́ЛПОМ, присл.
1. Одночасно з кількох рушниць, гармат і т. ін. (про постріли).
2. перен. Не відриваючись, не переводячи подиху; відразу. Він випив залпом майже півсклянки захололого чаю (Семен Журахович, Опов., 1956, 144).
ЗА́ЛПОМ, присл.
1. Одночасно з кількох рушниць, гармат і т. ін. (про постріли).
2. перен. Не відриваючись, не переводячи подиху; відразу. Він випив залпом майже півсклянки захололого чаю (Семен Журахович, Опов., 1956, 144).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 195.