в означеннях
Тлумачення, значення слова «залучати»:

ЗАЛУЧАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЛУЧИТИ, учу, учиш, док., перех.

1. до чого. Заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь, включати в якусь роботу і т. ін. Комсомол допомагав партії виховувати молодь в дусі комунізму, залучати її до практичного будівництва нового суспільства (Статут КПРС, 1961, 26); В той же вечір вони склали текст присяги, намітили товаришів, яких можна залучити до боротьби (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 36); Головний інженер навмисно не залучив до участі в цих дослідах контрольну лабораторію (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 32);
//  до чого і в що. Притягати до якоїсь організації, робити членом чого-небудь. Командири великого історичного походу на селянський голод та неймовірну відсталість.. залучали до героїчної армії соціалістичного наступу нові десятки відданих бійців (Григорій Епік, Тв., 1958, 208); Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь. Такого якби до свого гурту залучити, добру б підпору мали (Андрій Головко, II, 1957, 259); Кирило Васильович напружено думав: «Мабуть, я помилився, залучивши в [підпільну] організацію цю слабодуху дівчину» (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 50);
//  Запрошувати кого-небудь кудись, включаючи в якусь роботу. Він почав розповідати Сагайдачному, як він уже потроху залучав до Лаври досвідчених проповідників (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 134);
//  Використовувати що-небудь десь. В своїх наукових дослідженнях з порівняльного мовознавства Ф. Є. Корш залучав матеріали української мови (Мовознавство, XIII, 1955, 20).

2. Відокремлюючи від стада худобу, заганяти її на подвір'я, в хлів і т. ін. Хлопці збирали овець в отару, тали в село. Там, у царині, стрівали їх люди, й кожне своїх овець залучало додому (Панас Мирний, I, 1949, 154); Пішов телята дід залучити (Андрій Головко, I, 1957, 211).

3. розм. Заохочувати, спонукати кого-небудь бувати десь; забирати до себе, з собою. — Треба якось залучити цього паничика до свого дому, — думав Кміта, похнюпивши голову (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 328); — Я б тебе, синку, хотів залучити до себе не до весни, а хоч би й навіки (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 181); Знаєте, мені дуже хотілось би залучити Вас хоч на деякий час до себе, в Чернігів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 288);
//  Приманювати кого-небудь. Матері повбирали своїх дочок, як ляльок, — кожна сподівалась залучити женихів для дочок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 139).

4. рідко. Здобувати що-небудь. Гей, нум, братці, до зброї! На герць погуляти, Слави залучати!.. (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 178); [Палажка:] Повіяла в чужу сторону.., думаючи того химерного щастя до себе залучити... (Панас Мирний, V, 1955, 223);
//  Роздобувати. Було, як залучить [Федося] собі яблучко в кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: — На, мамо! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 433).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 196.

Коментарі (0)