ЗАЛИШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАЛИШИТИСЯ, ишуся, ишишся, док.
1. Продовжувати своє
перебування де-небудь, не покидати якогось місця. Перший
батальйон залишався на місці, щоб атакувати перевал
з фронту (Олесь Гончар, III, 1959, 98); Семен стояв ні в сих
ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи
залишитися тут, чи тікати... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99);
// з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь в
якомусь положенні. І залишився стояти дуб на злість
усім вітрам і грозам (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6);
// з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь з якоюсь
метою. Лукерка, не говорячи ні слова, повела Тимка в
свою комірчину, де вона іноді, як було багато роботи,
залишалася спати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37).
2. Перебувати весь час у якомусь стані,
продовжувати бути яким-, ким-, чим-небудь. — І найвища,
по-моєму, краса, це краса вірності.. Бути ще сім разів
пораненим... Посивіти, постаріти, а я все залишався б
їй [коханій] вірним (Олесь Гончар, III, 1959, 78); —
Фінансист всюди залишається фінансистом! — посміхнувся
Стадницький (Михайло Стельмах, I, 1962, 18); Тепер уже вона
не вірила моїм словам, що я залишився зовсім цілий, і
шукала на моєму тілі слідів [поранення] (Леонід Смілянський, Сашко,
1957, 53); Бій продовжувався дев'ять днів. До кінця бою
у мене залишилося живими сто сімдесят п'ять чоловік
і три гармати (Олександр Довженко, I, 1958, 185).
♦ Не залишитися в боргу перед ким, у кого,
без додатка — відплатити, віддячити кому-небудь за
щось. Макшеєв розливав по чарках міцну старку. Гість
не залишився в боргу і витяг з погребця пляшку
зубрівки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328); Якщо люди зарадять
Антонові, то він не залишиться у боргу, відробить
(Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 12); Залишитися дурнем
(у дурнях) див. дурень; Залишаюся з високим поважанням
— ввічлива форма закінчення листів. Сподіваюсь
на скору й ласкаву відповідь. Залишаюсь з високим
поважанням щирий прихильник таланту Вашого
Михайло Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 201); Залишатися
(залишитися) на другий рік — не переходити в
наступний клас (про учня). І стало Яші самому себе шкода.
Не складе він іспитів, залишиться на другий рік
(Олесь Донченко, VI, 1957, 125).
3. тільки 3 ос. Зберігатися, продовжувати існувати,
жити; не зникати. Від людського життя і навіть від
життя цілих поколінь людей залишається на землі
тільки прекрасне (Олександр Довженко, I, 1958, 95); — Нікого вже
з рідних не залишилось у мене (Михайло Стельмах, II, 1962, 99);
Залишилась на пошанування, На уклін, на славу
непогасну Шабля Христо Ботева, нетлінна, Як його пісні
хоробро-мужні (Максим Рильський, III, 1961, 242);
// Бути в
наявності (після використання чого-небудь, ужитку
і т. ін.). Черниш покликав куховара. — Гришо, у тебе
залишається суп? — Буває. — Якщо залишиться...
Роздай тут мешканцям (Олесь Гончар, III, 1959, 269);
Решту лісу, що залишався від будівництва, закупив
[Данило] собі (Михайло Стельмах, I, 1962, 367);
// Бути в запасі (про
час). До початку матчу залишалося ще багато часу
(Петро Панч, Ерік.., 1950, 55); Залишилося чверть години
до поїзда (Юрій Яновський, II, 1958, 97);
// Становити
відрізок шляху, який ще треба пройти, проїхати і т. ін.
до певного місця. Гін яких двоє залишилось, а тоді
звернути з шляху, перейти греблю (Андрій Головко, II, 1957,
179); До Зінькова залишилося кілометрів десять, коли
їх застав у степу вечір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 287).
Залишатися (залишитися) в пам'яті (уяві) —
запам'ятовуватися. У нас була казкова сіножать на Десні.
До самого кінця життя вона залишиться в моїй
пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I,
1958, 12); Мокре місце залишиться; Мокрого місця не
залишиться див. мокрий.
4. Опинятися в якому-небудь стані, положенні.
— А ти признайся їм, скажи, що ми родичі, —
жартував Устим Богучар, коли залишався з Голубом
наодинці (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 93); — Хто мені скаже,
чи не залишиться старчихою моя жінка і донька, якщо
я спродамся і поїду за океан?.. (Михайло Стельмах, I, 1962, 197);
Хлопець залишився круглим сиротою (Іван Сенченко, Опов.,
1959, 25); Михайло злостився. Глянувши в маленьке
дзеркальце, залишився вкрай незадоволений своїм
виглядом (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 6);
// без кого — чого.
Втрачати кого-, що-небудь. Зараз відбудеться суд, і він
залишиться без друга (Олександр Довженко, I, 1958, 123).
♦ Залишатися (залишитися) за бортом див. борт;
Залишитися (залишитися) за спиною (позаду і т. ін.):
а) виявлятися за тим, хто рухається вперед. Чим далі
йшов Батий, тим більше пересвідчувався, що за
спиною залишилися нездолані руські (Антон Хижняк, Д.
Галицький, 1958, 490); б) відставати в чомусь. — Я старий. Але
поки я живий — я йду вперед. Пам'ятайте, хто не йде
вперед, той неминуче залишається позаду (Олександр Довженко, I,
1958, 499).
5. кому, з інфін., безос. Бути на черзі для виконання, здійснення. Залишається [колгоспові], отже, вивезти — 1000 центнерів (Остап Вишня, I, 1956, 366); Він наче сподівався, що Брянський все обдумає і за нього, а йому залишиться.. козирнути і стрімголов кинутися в огонь і воду виконувати бойовий наказ (Олесь Гончар, III, 1959, 162). Нічого не залишається (не залишиться), як... — про становище, коли немає з чого вибирати, а можна діяти лише певним чином. Полковник рішуче вимагав повернути дочку. Нам нічого не залишалось, як відпустити її (Юрій Яновський, II, 1958, 73); Наполеон розумів, що коли армія Багратіона буде оточена і розгромлена, Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 84).
6. тільки недок. Пас. до залишати 1—4.