ЗАЛИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАЛИТИСЯ і рідше ЗАЛЛЯТИСЯ, заллюся, заллєшся і рідко залляюся, залляєшся, док.
1. тільки 3 ос. Покриватися
суцільно або наповнюватися вщерть водою чи
якою-небудь іншою рідиною; затонлятися. Колись тут було
річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою,
по веснах заливалося водою (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 229);
* Образно. Текла річка Невеличка, Та й понялась морем:
Була радість Хоч на старість, — Та й залилась горем!
(Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 176);
// перен. Сповнюватися
вщерть чим-небудь (звуками, світлом і т. ін.). Дівчата
голосять по звичаю жінок, вигін заливається
похоронним співом (Василь Стефаник, I, 1949, 202); Вітерець, що
прорвався з відчинених дверей, здмухонув багаття — і середина
хати заллялась жовто-білим вогнем... (Олесь Досвітній, Вибр.,
1959, 167).
♦ Заливатися (залитися, заллятися) потом — дуже
пітніти від великого напруження, спеки і т. ін. Бійці
його вже другий день заливалися потом під важкими
в'юками з матеріальною частиною мінометів (Олесь Гончар,
III, 1959, 69); Витинає мужик гопки, Аж потом
заллявся (Степан Руданський, Тв., 1956, 137); Заливатися (залитися,
заллятися) рум'янцем (кармазином, фарбою і т. ін.) —
червоніти від збудження, захоплення, сорому і т. ін.
— Я стільки чув про тебе, капітане, що коли накащеш —
в огонь для тебе скочу, — вигукнув голубоокий Юра,
заливаючись рум'янцем (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 10);
Чорнявий хлопець, здіймаючи бриля, питає приємним
баритоном: — Чи вільно сполохати задуму вашу,
панно? — Ярина жахається, блідне, щоб зараз заллятися
кармазином (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 161); Тимко залився
фарбою, опустив очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 212); Заливатися
(залитися) сльозами (слізьми, гіркими, невтішними
і т. ін.) — гірко плакати, ридати. — Порятуй мене,
таточку, голубчику! — аж закричала Галочка,
заливаючися сльозами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 347); [Кость:],
Довідавшись в чім річ, вона спершу хватилась за
віник, потім за рогача... далі залилася гіркими (Степан Васильченко,
III, 1960, 173); Хоч залийся — про наявність чого-небудь
у великій кількості. Невістка закутала плечі
теплою хусткою і повела Вихора до якогось діда Гордія,
в котрого молока хоч залийся (Василь Кучер, Чорноморці,
1956, 163).
2. без додатка і чим. Обливатися або забруднюватися чим-небудь рідким. П'ючи, Тоня аж залилася, аж за груди потекло, і вона.. щиро, дзвінко засміялась від холодного водяного лоскоту (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 34).
3. без додатка і чим. Дзвінко, переливчасто співати.
[Іван:] А я міркую собі — що воно так заливається?
І що то за співуче таке зародиться: і робить — співа,
і гуляв — співа (Степан Васильченко, III, 1960, 27); Вгорі, мов
заведена іграшка, тріпотів крильцями жайворон.
Заливався піснею, кликав день (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 20);
Десь соловейко в садочку залився (Іван Манжура, Тв., 1955, 127);
// Голосно, з переливами звучати. Десь нагорі
заливався шкільний дзвінок, сповіщаючи про перерву в
старших класах (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 71).
4. без додатка і чим. Голосно, без упину, захлинаючись,
плакати або сміятися. Вона плаче-заливається, проти
сонця платком сльози втирає, людей не бачить (Григорій Косинка,
Новели, 1962, 17); А Юхим Іванович аж заливається —
сміється (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 53); Пріська за
ними [сльозами] і слова не скаже: що почне, то так і
заллється плачем (Панас Мирний, III, 1954, 19); * Образно.
І став вітер на могилі Сумно голосити; То завиє, то
застогне, Жалібно заллється (Пісні та романси українських поетів.., II,
1956, 137).
Заливатися (залитися) на кутні див. кутній;
Заливатися (залитися) реготом — дуже, без упину реготати.
Велет глянув, подивився, диким реготом залився, наче
грім загуркотів (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 35).
5. без додатка і чим. Дуже голосно і безперервно гавкати; валувати (про собак). Пси аж заливаються, аж землю рвуть під ногами (Іван Франко, VIII, 1952, 339); Назустріч Наталці і хлопцям, заливаючись голосним дзявчанням, викотився пильний вартовий удовиної хати — рябенький Шарик (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 10); Він постукав впевнено, добре знаючи, куди йде, і в ту ж мить залилося дзвінким гавкотом маленьке собача (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 17).
6. без додатка і чим. Захлинаючись чим-небудь, задихаючись від чогось, тонути, гинути і т. ін. Вона тоне, заливається водою й знов виринав й ніяк не може втонути (Нечуй-Левицький, II, 1956, 91); Заєць стояв при цямрині і глядів, поки звірячий ворог зовсім не заллється (Іван Франко, IV, 1950, 74); — А бодай він був ще в колисці заллявся, той Гітлер, — лаялася Варка Горностай (Василь Кучер, Голод, 1961, 60).
7. без додатка і чим. Пити надміру алкогольні напої; пиячити. Федір заливався, щоб забити собі памороки (Панас Мирний, IV, 1955, 234); Мати журливо-безнадійно глянула на образи. — За що ми мучимось? Багаті самогоном заливаються, а ми з голоду пухнемо... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 24).
8. розм. Говорити про що-небудь з надмірним запалом. — Для нашої сонячної Таврії двадцятий вік наступив значно раніше, ніж для похмурої півночі, — заливався далі панич (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 381); — На трибуні — мастак, а на ділі — кисляк! — Тьху! — обурилась Клава. — Так говорив, так заливався... Хто б міг подумати?.. (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 133).
9. тільки недок. Пас. до заливати 1—5. Кінц щодня заливається масами (Василь Еллан, II, 1958, 171).