в означеннях
Тлумачення, значення слова «замчище»:

ЗАМЧИЩЕ 1, а, чол. і сер.

1. Збільш. до замок. [Бабуся:] Не думай... заспи хоч трішечки: ти одна тепер голова на ціле замчище (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 21); А чи скоро, чи не скоро, Тілько так в обідню пору Наїздить на пречудовий Десь замчище він змійовий (Іван Манжура, Тв., 1955, 175); З кутків дивовижні сповзаються тіні, Дерева чи скелі, уламки колон, Оселі чи замчища старовинні, — І все це зринає, неначе крізь сон (Леонід Первомайський, II, 1958, 367).

2. Місце, де був замок; руїни замка. На самому шпилечку [гори] лежали великі руїни. То було замчище (Панас Мирний, I, 1954, 248); На високій Замковій горі, де понад двісті років тому височів пишний палац гетьмана Богдана, а нині по замчищу, порослому полином та будяками, залишилися самі сумні руїни, — стояв німо й урочисто величезний мальовничий натовп (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 226.

Коментарі (0)

ЗАМЧИЩЕ 2, а, чол. і сер. Збільш. до замок. Брат., зробив сундук і покрив його чорним лаком, так що він став схожий на гроб, прикував до нього здоровенний замчище, приробив залізну ручку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 226.

Коментарі (0)