в означеннях
Тлумачення, значення слова «замелькати»:

ЗАМЕЛЬКА́ТИ, аю, аєш, док.

1. Почати мелькати; з'являтися на короткий час і зникати. Постать Василева з здоровенною ломакою замелькала поміж вишневими кущами (Панас Мирний, IV, 1955, 96); На неосвітленому пероні вокзалу замелькали вогники ліхтарів (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 98);
//  Швидко зарухатися. Щось за, тінь замелькала у хаті (Панас Мирний, IV, 1955, 192); Знову зчинився галас. Замелькали в повітрі кулаки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 122); У темряві земелькали білі брезентові черевики Уласа (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 44);
//  З'явитися, швидко рухаючись, кружляючи. В повітрі замелькало кілька сніжинок (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 197);
//  чим. Почати швидко рухати чим-небудь. По снігу Франка тільки замелькала рожевими п'ятами (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 42).

2. Почати швидко змінювати одне одного, швидко проноситися перед очима. За вікном поплив перон, ..замелькали станційні та міські будинки (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 204.

Коментарі (0)