в означеннях
Тлумачення, значення слова «замерехтіти»:

ЗАМЕРЕХТІ́ТИ, тить, док.

1. Почати мерехтіти; засяяти нерівним, тремтливим світлом. Невиразно малюються на темному тлі чорні стовбури, ледве ясніють росяні галяви; в кущах замерехтіли світляки (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 88); Зорі замерехтіли на оксамитовому небі (Роман Іваничук, Не рубайте.., 1961, 90); Вдалині замерехтіли вогні будівництва (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 200);  * Образно. В чорних очах Віргінії Назарівни замерехтіли жваві іскорки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 69).

2. Почати швидко змінювати одне одного, швидко проноситися перед очима. Мимо Хоми замерехтіли смертельно бліді, спотворені жахом обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 379); Ось і містечко: замерехтіли кособокі хатки міщан з барвистими віконницями (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 474); Вирвались у поле. Розкручуючись, замерехтів назустріч м'який сувій дороги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69).
Замерехтіло в очах, безос. — про зорове відчуття, коли здається, що все навколо дрижить, хитається і т. ін. В очах у нього враз замерехтіло, уста стислися, як від болю (Іван Сенченко, Опов., 1959, 202).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 205.

Коментарі (0)