в означеннях
Тлумачення, значення слова «замерзати»:

ЗАМЕРЗАТИ, аю, аєш, недок., ЗАМЕРЗНУТИ і ЗАМЕРЗТИ, зну, знеш; мин. ч. замерз, ла, ло; док.

1. Холонучи, застигаючи, ставати твердим, перетворюватися в лід. Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзав вода, і так сумно в холодному полі телефонні гудуть провода (Володимир Сосюра, I, 1957, 205); Нам нелегко було. Може, іншим не знать поколінням, Як у школі в мороз замерзав чорнило на лід (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 44); Замерзло поле скрізь (Євген Гребінка, I, 1957, 73); На Гергеликовій щоці вже встигла замерзнути мильна піна (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 34);  * Образно. [Ліда:] У мене кров замерзає від ваших слів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 98);
//  Покриватися шаром льоду, кригою. Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза (Марко Вовчок, I, 1955, 295); Зима видалась люта, море біля берегів замерзло (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 14).

2. Дуже мерзнути. [Дід Вакула:] Я заплакав — що й казати, Бо почав вже замерзати (Іван Франко, IX, 1952, 423); Холодно в кімнаті. Яків Петрович аж замерз (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 92); Певне, він не був звичний до наших морозів і, щоб не замерзнути, працював до сьомого поту (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 74).

3. Гинути, вмирати від холоду. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10); Чутливе материне серце обіллялось жалем на одну думку, що дитина мерзла б або й зовсім замерзла в далекій холодній дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77);  * Образно. Фраза твоя книжна, важка, педантична, в ній замерзає кожне почуття (Леся Українка, III, 1952, 689).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 205.

Коментарі (0)