ЗАМІ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до замітити 1. — Ви давно, — каже [секретар], — замічені, що у вас не вживеться ні один помічник (Панас Мирний, I, 1954, 156).
ЗАМІ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до замітити 1. — Ви давно, — каже [секретар], — замічені, що у вас не вживеться ні один помічник (Панас Мирний, I, 1954, 156).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 213.