в означеннях
Тлумачення, значення слова «замірятися»:

ЗАМІРЯ́ТИСЯ 1, яється і ЗАМІ́РЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до заміряти 1, замірювати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 212.

Коментарі (0)

ЗАМІРЯ́ТИСЯ 2, яюся, яєшся, недок., ЗАМІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. на кого—що. Готуватися ударити, піднімаючи догори або відводячи вбік руку, зброю або будь-який предмет замість зброї; замахуватися. [Дженні:] Геть звідси, геть, бо я тебе уб'ю! (Хапає кия, що попавсь під руку, і заміряється на індіанку) (Леся Українка, III, 1952, 55); Кайдаш ухопив кочергу й замірився на молодиць (Нечуй-Левицький, II, 1956, 297); Сафар люто замірився на неї нагаєм, але вчасно схаменувся: рубець попсував би Настину шкіру і знизив би їй ціну (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 222).

2. на що. Намагатися заподіяти шкоду. Що? Податки з нас Сміють правити в цей час? На дворянське право Заміряється... держава? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 453);
//  у сполуч. із сл. на життя. Намагатися заподіяти смерть кому-небудь.  * Образно. На третій день Проценко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що так йому далося взнаки, що опорочило його добре ймення, що замірялося на його життя молоде (Панас Мирний, III, 1954, 189); Тоді ж уперше був [Білютін] поранений.. Ці шість перших ворожих куль, що замірялися на його молоде життя, назавжди запам'яталися йому (Іван Ле, Мої листи, 1945, 178).

3. Мати намір, збиратися зробити що-небудь; намірятися. Разом замірялись [Васильок з Гервазієм] тікати в прерії та пампаси на вільне життя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 534); Марина встала нарешті і замірилася йти (Борис Грінченко, I, 1963, 261);
//  Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. Федорові Литці здавалося, що всі робітники вже знали, хто замірявся забити Логвина, йому ввижалося, що всі стежили за кожним його рухом, ловили найменший його подих (Григорій Епік, Тв., 1958, 186).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 212.

Коментарі (0)