в означеннях
Тлумачення, значення слова «замішувати»:

ЗАМІШУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ЗАМІСИТИ, мішу, місиш, док., перех.

1. Ретельно розминати що-небудь сипке з водою або якоюсь іншою рідиною до утворення однорідної в'язкої маси; місити. Де замішували тісто, а де печений хліб шматували на сухарі і розкладу вали на ряднах сушить (Олекса Стороженко, I, 1957, 397); Біля одного вікна Яким замазку замішував (Андрій Головко, II, 1957, 98); [Цокуль (усміхається):] Та я ж вчора, здається, давав борошна на хліб? [Мелашка:] То ви давали вчинить, а тепер треба замісить (Карпенко-Карий, I, 1960, 236); Побілила [Катерина] вапном стіни, принесла глини, кізяків, по лікті закачала рукава, замісила глину й змазала долівку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 144).

2. тільки док. Почати місити.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 214.

Коментарі (0)

ЗАМІШУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗАМІШАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. що. Перемішуючи, робити однорідною суміш двох або кількох речовин. Мартин вийшов поратись по хазяйству, Устя замішувала помийницю корові (Григорій Косинка, Новели, 1962, 112); Солонина енергічно [енергійно] замішав чай, сьорбнув кілька разів і одсунув од себе склянку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); Добившись, нарешті, до свого двору, приземкуватий чоловік хутко випріг коней, завів їх до стайні, замішав у яслах обмішку (Іван Микитенко, Вибр., 1957, 283).

2. кого, розм. Втягувати в яку-небудь справу, робити причетним до чогось.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 214.

Коментарі (0)